Фінансисити не люблять поезію і поетів,
їхні рими – це нулики рахункових виписок,
фінансисти простять тобі шевроле-авео,
але не простять дешевих чи стоптаних черевиків.
Поет хоч пророк, а не відає, що він творить,
пасе між рядками повітря хмарини правдивої,
на сміх чи на гріх загативши кишені пробілами,
пре в душу на танках чи пішки у сині гори.
А інші – вони безпринципні і вірять схемам,
примружують очі над римами життєдайними,
шукай серед них або Джокерів під Майданами,
або авторів для фейсбука й дешевих мемів.
Дрижить похвилинний лічільник, кружляє Uber
довкола поезії скла і бетонних кубиків,
коли фінансист не римує купюр і нуликів,
поет поринає у Всесвіт рядочки скубать.
Нулі на екрані чаклують опівночі дату,
просвіт від екрану поетові ріже темряву,
вони з фінансистом однаково під’яремнії,
у кожного свій молитовник, свої цитати.
(2019)
Біда, коли поет і фінансист уживаються у одній особі. 
Гарно! 
