Як подолати цей тяжкий недуг?
І чом мені на те не має сили?
До долу гне, жбурля і бач, як хилить,
Мов по камінню я тягну свій плуг.
Здобула все, і владу, й визнання,
Достаток маю (і не маю його),
Хоча би Бог дав чоловіка злого,
Щоб не тягло до шопінгу щодня.
Щоб наказав не тринькати грошей,
Забрав картки, готівку і автівку,
Щоби купив буресеньку корівку
І повен хлів курей, гусей, свиней.
Щоб поле він засіяв буряком,
Звелів мені сапати ті гектари,
У мріях, щоб я бачила Канари
І спала міцно, тихим, мертвим сном.
Я б до крамниць не мала сил дійти
І захотілось так борщу і сала,
Я певна, що б навік щаслива стала
Й не було б часу зрозуму зійти.
