І знову наче вітер крижаний
Від твоїх слів застигли мрії - птиці
І голоси лишилась квітами на шклі
І холод пробирається до серця...
Зима...
Неспішним кроком .Впевнено і твердо
Так наче все і мало статись...
Але любов це дійсно вогник вічний
Він з вуглика розвіється в багаття...
Весна ...
І стане зброєю в руках
І кличем , символом і стягом
На все що станеться в житті
Ти маєш ключ, і відповідь - Любов...
Кохання...
