Стрибнула у весну з зимового трампліну,
Аж кола розійшлися в душі та у думках,
Почула шепіт крон і пісню солов'їну,
Розтанули сніжинки на віях і щоках.
І сонце запалало, і загуділи бджоли,
І закружляв із вітром вишневий білий цвіт,
Зеленим оксамитом покрились гори, доли,
І став квітучим садом увесь зимовий світ.
Пройшлася по садочку, припала на коліна,
Погладила рукою травинки запашні,
Душею загорнулася в рідненьку Україну,
І так на серці добре, так лагідно мені...
І знову час прощатись, вертатись до трампліну,
Поглянула, як з полем єднається блакить,
Стрибнула в білий сніг, в зимову хуртовину,
В душі лишилась квітка, в якій бджола гудить...
***
о якби то так
