В нове ступивши коло, в людей зникають витрати на все.
Освіта і медицина змінюють щодня своє лице.
Іде із віку в вік неспокій, темінь в майбутнє зло несе.
Терпіти більш немає сили царів з чаруючим вінцем.
Мистецтво вже інструментом гине державного соцвпливу.
Стає історія важким знаряддям в руках владних людей.
Практична байдужість один до одного є біль щемливий.
Уявлення про непристойність живе нашим "полем чудес".
Нам неуцтво затуляє життя тут лукавою тінню.
Чи не від неї у нас, в Україні, бездарні реформи,
Які затуманюють всю правду недбайливою лінню.
Печальні: самовражений спалах, його істини норми...
Дуже гарно і правдиво описане сьогодення...На жаль летимо в прірву...Й самі винні ..Лінь поїдає нас..А трудоголиків все менше й менше...Хто знає,що надалі чекає нас..
Мені здається, що ці бездарні реформи щедро проплачені кимось дуже зацікавленим у зубожінні та хаосі в нашій країні! Як то кажуть, шукай кому вигідно....
Дуже гарно і правдиво описане сьогодення...На жаль летимо в прірву...Й самі винні ..Лінь поїдає нас..А трудоголиків все менше й менше...Хто знає,що надалі чекає нас.. 
Як то кажуть, шукай кому вигідно....
