А жінка повинна бути щаслива...
І не важливо чи дощ, чи вітри,
Чи там за вікнами крутиться злива
Щастя жінці личить завжди.
Бо ж щастя це найдорожчі шати
І на базарі не купиш його,
Його за гроші неможна придбати,
Буває як всесвіт, буває й з пшоно.
Буває неначе і макове зЕрня,
Та душу зігріє сильніше вогню
І навіть, коли ступаєш по тЕрні
Той біль не стривожить надію твою.
Тож жінка повинна бути щаслива
І більше нічого не повинна вона,
Хай іноді трішки буває примхливою,
Хай інколи душу стривожить журба,
Але коли в серце поселиться щастя,
В очах запалають яскраві вогні
Вона усе зможе, усе в неї вдасться,
Бо щастям лікують всі рани тяжкі.
