Паперові кораблі ще пливуть по світу,
Паперові кораблі десь-то вас подіти?
Світ похмурий і лихий всіх униз кидає.
Їх маленьких і крихких з вітром посилає.
То куди ж їх занесе навісна фортуна?
Чи дарунок принесе, чи жбурне до руна.
Загуде все, закипить, знавісніє, стихне...
Заморозить все умить чи зі сміху пирхне...
Місяць сяйвом золотить порвані вітрила,
Плаче тихо і тремтить, ніби ніжна мила.
Вже усе - кінець кінцем закінчилась доля,
Ось у всіх у нас така від небес неволя.
Як корабличок легкий ми пливем по світу
І чекаєм від небес ласки і привіту...