НЕ ЗАПІЗНИСЬ!
Не запізнись,емігранте на тисячу літ!
Їдь,в Україну,до сивої неньки додому.
Туди,де дуб колисав дитинства світ
А вода ,дзвенить у джерелі святому.
Придбай,білет на літак,лети через океан
Через моря ,світи близькі і далекі.
Хай перешкодою, не буде сизий туман
в Отчий дім ,несуть на крилах лелеки.
Поспішай,де народився...Зростав,і жив
І крізь заметілі,іди пішки до мами.
Літній сад,золоті яблука зародив
іздалека ,усміхнуться дуби- титани.
Прийди,і зацілуй натруджені руки
Пригорнись,до грудей як мале дитя.
Розвесели, душу...потіш ,дні розлуки.
Бо без мами,сумно цвіте дерево життя.
Є діти,у яких немає батька і мати
І окрім сиротинця,їх ніхто не чекає.
А ти щасливий,моя сестро мій брате!
Що з доріг, матуся тебе зустрічає.
М .Чайківчанка.