Ранкові дні вмиваються туманами,
Горіх вбрання скидає золоте,
Збирає вітер листя між парканами,
Де срібло крапель бісером впаде.
В повітрі бродить запах диму й оранки,
І вже не чутно гомону птахів,
Ступає час на жовтня мокрі сходинки,
Й засмагу літню витре із дахів.
Летять в село граки поміж туманами,
Ще день дріма в ранковім тихім сні,
Укутавсь сад осінніми барханами,
А сонце шле із променів гребні.
В цей час думки зависли поміж вітами,
Солодких мрій кружляє листопад,
Надії струмінь грає самоцвітами,
А погляд впав на цей осінній сад
Чудово! 
