Не треба тобі знати мої шляхи
Не бачить ніколи обтертих ніг
І через сили і терни йти
До зірок? Ні до рятунку душі
Пару якихось десятиліть
Я навіть не уявляв де вона
А зараз душа так сильно болить
Так сильно що раптом приходить зима
Я ще не зумів осягнути того
Що душа то вияв мене
Лише сподіваюся одного
Що зможу простити тебе
А біль не мине
На віки моя
Розірве і знищить життя
Опале листя
У парку зима
Минула остання весна...
