8 жовтня 2019 року у Дубно перепоховали 29 жертв сталінського режиму, знайдених на бувшому подвір’ї тюрми. Ці люди були розстріляні і закатовані енкаведистами у перші дні Великої Вітчизняної війни.
Чи чуєш? Чуєш відголосся
Того, про що не відав світ?
Дротами мозок і волосся…
Так України гинув цвіт!
Тюрма. Початок сорокових…
Війна і… сталінський режим.
Ці люди не були «совкові»,
Отож не мали права жить.
Жінки, чоловіки і… діти –
Всі 29 жертв людських.
Лежить скорчована еліта
В маленьких ящичках, вузьких…
Так, в свіжих міні-домовинах
Лежить СРСРу страх:
Одна була в людей провина –
Сміливе слово на устах.
Ось череп, кулею пробитий,
А це дитиночки рука…
Може, вона просила пити?
Таке і дикого зляка!
А он тонка жіноча кістка
Й… коса. І з рогу гребінець.
Чиясь дочка, а чи невістка.
Чи встигла стати під вінець?
Глянь, чобіт. Грубий, чоловічий.
Із немалої він ноги.
Ходив колись газда на віча.
«Совєцкой власті» це враги.
Принишкло Дубно. Плачуть дзвони.
Стукають в двері до Отця.
Відкрита чорна брама схрону
Комуністичного лиця.
Тюрми вже закутки порожні.
Отерплий мозок. Сльози. Біль.
Останки, ні, це не ворожі?
Людей ховають – не рабів!
10.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
