Про «Забіг у вишиванках»
Багато віршів є про каву, і про біг,
бувають кращі, а бувають гірші,
я випив зранку каву і побіг,
і на бігу складаю свої вірші.
Завжди вважав, що Плем’я «Бігуни»,
не заполітизована спільнота,
що дивляться лише яскраві сни,
і за межею все пропутінське болото.
Та виявляється, що помилився знов,
коли спитав про День забігу у народу,
відчув таку до України нелюбов,
підтвердження, в сім’ї не без урода.
Мені сказали, що «Це просто мрак,
у вишиванках бігти у День Свята,
біжить у шароварах, якщо так»,
така була надіслана присвята.
Не сподівайтеся, я намір не зміню,
і одягну у День Святковий вишиванку,
бо Україну я понад усе люблю,
і вишиванка, то не просто забаганка.
Якщо дратують вишиванки і пісні,
і більше до вподоби ваш месія,
живете у якомусь напівсні,
хапайте чемодан, вокзал, Росія.
