Соковиті груші, яблука дозрілі,
Трави, наче килим, з листям золотим.
Ночі прохолодні, сливи посинілі,
Створюють під осінь золотий інтим.
Пара зустрічає у коханні осінь,
Птахою злетіли весни і літа.
А душа і далі в Бога щастя просить,
Бо в житті настала золота пора.
Застерніло поле, орють ще на зиму,
Бо давно зібрали зрілі врожаї.
Ще із картоплиння чути запах диму,
На великих схилах сохнуть кураї.
Почорніло поле, ворони, мов хмари,
Тополина гола в полі маячить…
По ночах часами ще горять стожари,
Серцю навіть в осінь, хочеться любить.
