Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Galkka2: Це було давно…та, на жаль, правда…. . моя сповідь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ YarSlav 2018, 06.07.2019 - 07:39
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815526http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836493 Galkka2 відповів на коментар Valentyna_S, 27.06.2019 - 16:41
Дякую, Валентино, за розуміння та підтримку
Galkka2 відповів на коментар Ольга Калина, 26.06.2019 - 20:40
На жаль, ні((((( приїхала швидка допомога (3 їхало, 2 не мали апарату для реанімації серця). Померла((((
Ольга Калина відповів на коментар Galkka2, 14.07.2019 - 08:14
Дуже сумно.. Щось подібне колись і зі мною сталось, але не так трагічно закінчилось.. Підходив мій День народження. На роботі мої співробітники стали говорити, що прийдуть до мене, щоб я готовилась. Мені було ліньки на кухні возитись, то то я відмовлялась, але мені сказали, що будуть. Заставили... Ось я день на кухні, накрила стіл, який гнувся від наїдків, але ніхто не прийшов. Дуже прикро було.. А на другий день, вони вибачались і сказали, що йдуть сьогодні. Я образилась, мені не хотілось нікого із них бачити. Сказала, що додому сьогодні не йду, зіславшись на те, що мені кудись потрібно.. Але це мені не допомогло.. Поки я десь там гуляла і на них сердилась, то коли прийшла додому, то мої співробітники у мене вдома вже самі стіл накрили і гуляли поповній. Мені тільки залишалось до них приєднатись і забути про свої образи. Катерина Собова, 26.06.2019 - 16:35
Чиста в Вас душа, Галочко, адже не кожен з нас може усвідомити помилки і щиро покаятися! Дуже цінний вірш, можливо, когось застереже від такої ненавмисної прикрості!
Galkka2 відповів на коментар Катерина Собова, 27.06.2019 - 16:40
тому мені захотілось викласти вірш, що, може, колись, когось зможу убезпечити від такої помилки...дякую!!!
Н-А-Д-І-Я, 26.06.2019 - 15:11
Сумна історія...Жаль, що такий сумний кінець...Всі ми робимо помилки, без них життя не буває...Я, думаю, що вас вона простила...
Валерія19, 26.06.2019 - 13:25
Так буваэ-э вчинки,якы ми ныколи собы не зможемо пробачити, але з цим нам все життя жити!
Це точно...є такі вчинки і скільки б не казали: все добре, але вина все одно ходить за нами.... дякую
Galkka2 відповів на коментар Донець Олександр Віталійович, 26.06.2019 - 11:37
Хочеться, щоб більше ні з ким не повторювалось.... дякую
*SELENA*, 26.06.2019 - 11:06
- я вважаю, що вана почує і пробачить, адже душа не вмрає, а десь вітає... - мене теж такі моменти печуть - і після того, хоть намагаєшся не наступати на граблі, а все одно трапляється, а потом -- зазанадто пізно...
Може вона і пробачить, а от я все ніяк не можу.....і так хочу, щоб більше жодна людина не опинилась от так..... коли я не йшла, то не думала, що вона буде там одна....а вона на другий день прийшла, всім посміхнулась, сказала :"Привіт", весело так і навіть вигляду не подала, що щось таке трапилось...і ніхто навіть не подзвонив сказати :"Вибач, я не прийду"...... свічки в церкві за неї все ставлю, а залягло таким важким каменем...уууу..... дякую за підтримку
нажаль "життя іде без коректур" , тому "Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки."
Ви праві, такі випадки власна совість не прощає (в мене теж є такі тягарі в душі - за різних обставин трапляються ситуації, за які потім болить душа), але це власний вчитель людяності і доброчинності на Завтра. --------- можливо це одна із ниточок, що зв"язує Вас із потойбічною поезією? тут поради тільки священник дасть, як правильно вчинити. - я би радила почитати Антонія Сурожського (Блума) - його проповідями говорила істина. - Бажаю Вам, якимось чином відчути прощення однокласниці і нехай їй там янголом літається.... |
|
|