Це було давно….
Та, на жаль, правда….
На жаль, це було зі мною….
Соромно досі…….
Школа, буденність, життя….
Запрошення дали на свято…
Новенька дівчинка прийшла…
До себе кличе всіх багато…
Там буде клас…я не піду,
Я справи свої пороблю,
Мене нема, тож не помітять,
Допоки торт вже не розріжуть…
Минув цей день, я швидко йду,
О, друзі всі, спиную ходу…
-Ну як вам свято?
-Не пішли….у всіх в цей день діла були……
-А хто пішов?
-Біда….ніхто! (запрошених же 28)……
У неї був накритий стіл,
Усе від страв прогнулось,
Одна сиділа лиш за ним,
А мати.....
у сльозах горнулась…..
Минув ще час….
Злетів, мов мить,
А Оля в школу не прийшла…
Серцевий напад і швидка…
Горить на спомин лиш свіча….
А гріх важкий тривожить досі,
Коли вас кличуть – йдіть у гості….
Пробач.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840047
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2019
автор: Galkka2