Застелив туман долину,
По ярам до ставу,
Так сховав від всіх дівчину,
У сльозах блукала….
Десь у житі оселився,
Поміж осокою,
Там козак вже зажурився,
Разом із вербою….
Водить стежками примара,
Знають серця чари,
Як лебідочка гукала,
Чули і мольфари….
Стали сизі навіть ночі,
Пусто й темно в хаті,
Не згасають лише очі,
Щастя йдуть шукати….
І, щоб знайти оте щастя нам дається Життя.
Цілісіньке життя шукаємо його. А, знайшовши ту
перлину щастя можна сказати " Недарма прожито
життя". Те найбільше щастя є у Бозі.
Galkka2 відповів на коментар яся, 27.06.2019 - 16:41
Дякую!!!!!!!!!!!!!!!!!!! якщо чесно, то вчора слухала пісню Тартак і Гуляйгород - Туман яром....
не знаю чому її згадала і це вона "винна", що написала вірш)))) https://www.youtube.com/watch?v=WluNomSbPaY