Пам’яті мотив
(пам"яті мого тата Черних Юрія Павловича)
Торкнулась гілочка вікна
І я сьогодні – не сама:
У гості стукає черешенька несміло.
Вся заряснілася вона,
Немов заквітчана весна,
Колись її, малу, із татом посадили.
Бентежить пам’яті мотив
Моїх дитячих добрих снів,
Де руки татові підтримають щосили.
На ясне плесо крізь роки
життя бурхливої ріки
Відносять знову всі думки, немов вітрила.
Ізнов побачить, обійнять
«Ну, як ти, тату?»- запитать...
І, мабуть, в серці світу цілого замало!
Щоб пригорнутися на мить
І знову в небо відпустить,
А я ж іще тобі нічого не сказала!
І б’ють у груди солов’і
Несуть неспівані пісні:
«Ти знаєш, дітки підросли, так непомітно»
У серці татові слова...
Молюсь, матуся щоб жила,
І, щоб завжди в її вікні світило світло.
#Тетяна Прозорова
дякую Вам, рясних Вам господніх благословінь
