Колись давно дала мені життя,
Ходити й говорити Ти навчила.
В мені зростила к світу почуття.
Тепло обійм та посмішки дарила.
Як корабель по океану мрій
Мене в далеке плавання пустила
У саму бурю світових подій.
І цим ти душу й серце заскалила.
Все що навколо мене - це є Ти!
Ти небо голубе в південну тишу.
Ти ціль моєї справжньої мети
Яку ніколи не відкладу не лишу.
(Не досягну)
Ти небо темне в бурю чи грозу
Тебе боюсь, без тебе я не можу.
В твоїх обіймах переживу любу гризу
І далі попливу шукати схожу.
Ти небо ранішнє і в ньому ти Зоря!
Ти фарби всі, що є у цьому світі.
Спокійна тиха, ніжна, як вода.
Ти наче дівчина з міл'ярду різних квітів.
Ти небо в сутінках - весь космос це є Ти.
Для чого слів незрозумілі форми.
Ми сповненні надій, бажань пройти
Життєві труднощі і року перепони.
