Сонце ,зійшло на вершину блаженства,
день наливає ,як яблуко золоте...
І пахощі трав ...зводять до шаленства,
У закоханих, б'ється серце молоде.
В стоголоссі,співу чути пісню дзвінку,
вже з чужини , повертаються журавлі.
Зелен клен обнімає берізку в гаю.
паруються птахи голуби молоді.
Яка божа благодать, як цвітуть сади ?...
більш щастя ,не треба на білім світі.
Райдуга, у Діброви будує мости.
За бистрою водою біжить час у літо.
Радію, що живу ,окриляю мрію,
Єднаюсь ,з природою у пісні ,слові.
Вірую, у воскресіння душі зорію-
У третє тисячоліття, краї казкові.
Сонце зійшло на вершину блаженства
Кресне сніг, лунає музика чарівна.
Небесний храм ,веде до духовенства,
Де білосніжній цвіт заквітчана земля.
.
Із книги"Вершина Блаженства".
Красиво, з надією! 
