Край вікна, виглядаю тебе мій сину...
я чекаю, з доріг, що прийдеш додому.
Без тебе світ немилий, моя дитино!
і заметіль, сипле сніг на рану втому.
Я не бачу ,як цвіте весна білий квіт,
день за днем минають у печальній ноті.
Чому я не вберегла, від гріз ранній квіт,
не захистила, крилом тебе в польоті.
Дивлюсь, сину на світ твоїми очима...
гортаю ,фотографії минулих днів.
Від болю душевна рана незлічима,
Ангеле ,без тебе наш рай осиротів.
Немає радості ,і втіхи у житті...
і наш сад у зажуренім смутку зацвів .
Чую ,як голосно курличуть журавлі,
твій образ являється серед ясенів.
Рідний синочку- моє сонечко ясне !
цілую стежки і кожен крок на землі
ти ведеш мене у Карпати прекрасні
у краї куди ходили ноги твої.
Птахою, лечу у синю даль голубу!
туди де витає, ангелів світла душа.
серденько моє, тебе я дуже люблю!
ні ти не вмер, ти є пам'ять вічно жива!