Я любила... Тай люблю я й досі,
І твій запах завис у моєму волоссі.
Прийди, будь ласка, благаю, хоча б на хвилину...
Я ж кожною частинкою тіла до тебе лину...
Я тепер знаю, що таке покохати.
Тай так, щоб бути готовій і у 2 ночі твій номер з пам'яті розказати...
Я любила, я й люблю....
Я за тебе, щоночі Бога молю...
Може і справді так, може вона тобі миліша
Та дійсно, кожна друга за мене гарніша!
Але навряд, вона так тебе покохає
Як щодня моє серце до тебе благає...
Будь ласка, люби, я без тебе не можу!
Я навіть ножі тобі власноруч заточу
Ти вставиш їх глибоко у мою спину,
А я пущу усе по своєму плину...
А вірші ти ж мої уже й не читаєш...
І під мій голос більш не засинаєш...
Зате я тепер знаю, як кричати без звуку,
Це коли ти плачеш, і згадуєш його руку...
Коли настільки погано, що лиш нота до плачу доводить
Коли ти встаєш рано, і рука сама на його сторінку заходить...
Коли вночі, так пізно як лиш можна,
Ти розумієш, що кожна твоя думка тривожна...
