Кінчається все
Колись - як есе,
Остання сторінка,
Записана скринька
Слів, що не вічні
Якщо є забуті,
Сніжить за вікном,
Як тоді за бугром
Бо колись це ростане
І листя постане
З покрову біленного,
Кимось натхненного
Зверху, чи знизу -
Його не принижу
Ніяк я, не вічний
Проте є він, вмиручий -
Добігає кінця-краю
Як ріка того гаю,
Де кінчається плив
Після першого, злив
Зверху-вниз, наповняючи
Джерело, запевняючи -
Не назавжди - на колись
Все кіняається, не з'явивсь
Щось початися - неможливе
Існування доконане -
Все кінчається десь,
І почате кимось колись.
