Знову той час у році:
на узбіччях - тіла ялинові,
в голові павутиння, у роті -
діри чорні і джем малиновий.
У новому нападі відчаю
відірватись не можу від чаю.
Гарна, як Фріда заквітчана,
мов риба, луску втрачаю.
Ртутними кульками долом
мої думки розсипаються,
з-під новорічного столу
руками згребу - не зостанеться.
Що для Майстра здобув Ієшуа,
того в цій зимі забагато.
Скоро зітхне полегшено
Той, кому свято - не свято.
6.1.2019