Друзі і вороги
Є в житті вороги, є і друзі,
а ще є в нас, колишні «брати»,
ми були з ними навіть в Союзі,
були поруч два різних світи.
Запевняли, що ми всі слов'яни,
що жили тут впродовж віків,
що завжди тут були росіяни,
і були нам за старших братів.
Не були ви ніколи слов'яни,
не були ви і наші брати,
ваші пращури Чінгіз-хани,
ви нащадки тієї Орди.
І хоча християнські ікони,
ви занесли у Божий Храм,
сповідаєте інші канони,
Бог Війни до душі більше вам.
І немає нічого святого,
для нащадків тієї Орди,
поважати не вміли нікого,
були втіленням зла і біди,
Тільки нищили та руйнували,
все на попіл, поля і сади,
лиш пиячили та воювали,
знахабнілі нащадки Орди.
Тож і маємо на виднокрузі,
як спокуту тяжких гріхів,
таких наших «братів» і «друзів»,
що не треба і ворогів.
Є в житті вороги, є і друзі,
а ще є в нас, колишні «брати»,
ми були з ними навіть в Союзі,
різні погляди, різні світи.
Дякую Ганно за оцінку і що заглядаєте на мою сторінку! І вас зі Святами, хоч я, як днями дуже влучно сказав один чоловік, атеїст Українського патріархату.
Справді,таких друзів мати - ворогів не потрібно. Бо вони під личиною друзів заховалися ще давно... 
