Жінки люблять добрі вірші
З добавками вина - потрохи
Повільно , як від сонця квітка
Відкриється вона... А кроки
Ти робиш, добре що не брешеш,
Побачиш тіла танок на останок,
Такий цікавий, бо вже не простежиш-
Коли почнеться - новий ранок...
Духмяний з запахами весни
Бо зранку сонце так повільно гріє,
Та пробивається скрізь штори
А це кохання тільки кріпне.
У віршах з сумішами вина
То що в фужерах залишилось
А свічі тільки догоріли
Питання - де поділися
Ці непотрібні дурні страхи
В обіймах все минає з часом
А відповідь така - ми разом
В коханні тільки не невдахи.
Ця теза миттю заспокоїть
Скрізь стіни добре видно - небо.
Біжить промінь кохання по долоням
А інших вимірів - не треба...
