Одного дня прокинешся, а ти уже не ти.
Не ті думки і зовсім інша мрія.
Позаду залишились труднощів мости,
Попереду незвідані події.
І ти з надією ступаєш крок вперед,
Тому що знаєш все у тебе вийде.
І хай дорогу, навіть, снігом замете,
Ти знаєш прийде час і сонце зійде.
Сьогодні ж, просто, зліпиш бабу сігову:
Смішну, велику, з добрими очима.
І хай вона у цю пору важку
Мете тобі до успіху стежину.
А там вже не далеко і весна!
Весна по-іншому вже зазирне у очі
І ти здувуєшся, що все-таки змогла
І сумнів не турбує серед ночі.
А пам"ятаєш ти завжди казала всім:
"Як є - тоє, немає - обійдемся.
Здорові - дякуйте, а ще щоб мир у дім...
Все інше буде добре ! Ми прорвемся ! "
7. 12. 18
