Не хочу негативною бути,
Та знаєш
Ти ніколи померти ось так не чекаєш
Серед солі морської
Ковтати хвилини
І на віях ще тане від подиху іній
Ти ніколи не знаєш,
Чи хтось допоможе
Там де радість є
Потім
Все вигорить, може
Твої білі кістки,
Твої руки та шия
Я тебе розчиню
Я з тобою збілію
Я у тебе ввійду,
Як ти будеш кришитися
Тільки дай мені зараз
Тобою насичитися
Я лиш ззовні тебе
бачу та відчуваю
Я лиш ззовні
Твій подих
На видих вдихаю
Та ти можеш піти
Як я досить нап юся
А тепер пригорнись.
Пригорни. Так боюся
