Із циклу ВЕСНА НАДІЇ...
Сиджу на ганку... Та який там ганок,-
Один приступець в хату, де зростав,-
Ще теплий...Ніч... Думки ідуть у танок...
Відпустка... Рік- як я тут не бував...
У тім краю, де Волга котить води,-
Таких ночей, повірте, не бува...
Це наші, рідні, чудеса природи,-
Хмарками сяють Гоголя слова...
Бездонне небо,- зорям - нема краю,-
Весь вік дивись,- потонуть очі в них...
Яскрава та,- глузливо так мигає,-
Проїздив ту, що знав іще з малих!..
Думки... Думки... А місяць,- на півнеба!..
Залив довкілля... А на ньому брат
Підняв на вилах брата...Ні!.. Це Геба
Мене підняла!.. Біль від тих трійчат!!.
Десь гавкнув пес... Цвіркун... Дівочі співи...
Спізнились!.. Все затихло... Спить село...
Дивлюсь у Всесвіт... Загадкові зливи
Світів безмежних... Сну як не було...
Сиджу на ганку... Та який там ганок,-
Один приступець в хату, де зростав,-
Ще теплий...Ніч... Думки ідуть у танок...
Відпустка... Рік- як я тут не бував...