Котиться листочок по дорозі,
День і ніч без спокою і сну.
Може, стріне десь на перелозі
Незабутню, сонячну весну?
Ту, що на гіллі його гойдала,
Цілувала сонцем і теплом.
...Та, вона ж йому не обіцяла,
Що життя чарівним буде сном.
Відійшла, погасла, відлюбила,
Як усе минає на Землі,
У далекий вирій полетіла,
Залишивши спогади й жалі.
І летить листочок у нікуди,
Не вернути те, що вже пройшло.
...А весна настане - вірте, люди!
Й принесе вам сонце і тепло!
Дякую Вам щиро! 
