Колір підкоряється сміливим,
Лягає на цнотливо біле тло.
Думки, бажання, настрій невловимий
Кладе мазком митець на полотно.
Народжується нове , невідоме,
Як синтез суперечливих ідей.
Кипить душа і серце б’ється дзвоном.
Ти сам один,хоча серед людей.
Замішуючи колір на палітрі,
Нюанс знайдеш, як істину в вині,
Контрастів гру на стику тіні й світла,
Ти і герой, і жертва в цій війні.
У лінію вплітаєш ритм і звуки,
Мелодії омріяних світів,
Життя, любов, кохання, біль розлуки
Стають симфонією кольорів.
Бурхливий вир думок не зна спокою,
А пензель то зліта, то завмира.
Мізерне відпаде само - собою
На полотні лежить, як НЮ , душа.
І добре, що процес цей не спинити,
Бо сірості не місце у житті,
Шукайте колір і вперед творити,
Залиште слід на білім полотні.
