«Тебе я хочу – геть всі перепони!»
Тебе я хочу – геть всі перепони!
Увесь ти мій – умовностей нема!
Порушу ханж неписані закони
Бабусь табу, та їхні забобони
Без тебе дім неначе та тюрма
Чекання втома – бачились лиш ранком
Чекання втома – день мені як рік
Коли до мене ступиш на поріг
І потім знову зникнеш на світанку
На скатертині сліз гірких краплини
І стан неначе випила отрути
Вінок вдягнула з пахмурних думок.
До вечора рахуючи хвилини
Я прокладаю в пам’яті маршрути
З яких примчишся ти на мій дзвінок
Заходить сонце – жаром на півнеба
Останній промінь сів на підвіконня
З ним розлучаюсь радісно, без хмар.
Хутчіше їдь – усі думки до тебе
Як віск тектиму я в твоїх долонях
Купаючись у ніжності їх чар
Ти тихо з’явишся, неначе і не звідки
Обіймеш ніжно мій в чеканні стан
Нехай рахує "ГІРКО" хтось до ста
Хоча навіщо? – Не потрібні свідки
Ведуть розмову де твої вуста
І буде ніч, безмежна, як із казки
І твої руки, ніжні, немов шовк
Тебе вдихаю – поки не пішов
На небі десь, від ніжності і ласки…
Микола Карпець (М.К.)
*14.11.2018* ID: №813950