Від сліз, душевне виснаження зашкалює
бо сліпа любов крихка розбилась на друзки,
вчорашній день, відштовхує і віддалює,
як яблука обитті вітром від галузки.
А життя, обпатрошило крилаті мрії,
намріяні веснами ,народжені літом...
і де довгоомріяне щастя- надія?
розлетілись, на схід і на захід-по світу.
Виграє, час на клавішах по нотах долі,
почуття, колосально виводить сопрано...
життя, обнулило до центу від недолі,
час -віртуоз зіграв свою роль досконало.
впадеш у відчай перемагай саму себе
підведись від безсилля і встань на ноги
душі дано труднощі і пережити все
у небеснім соборі знайти слово Бога.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Дуже гарно і чуттево сказано! 
