Затьмарює погляд чиста душа,
Прозора та щира й весела.
Манить і манить в обійми свої
недоконанні думки власне мої"
Щира надія--- майбутнє твоє
Сонячний заряд - наснаги придає
Живемо лиш раз, не хочемо вмирати,
Тіло старіє, а ми не можемо й слова сказати...
Йдеш дорогою й не знаєш;
де доля твоя
хоча довкола поглядаєш,
раптом он вона!
Може були ворогами,
та серце не камінь,
Може разом виростали, та звикли
один на одного не поглядали?!
А може кохання з першого погляду бути!
Знаєш, цього ти не зможеш забути.
З'являється погляд і нова стихія
Ти мариш і жаждиш.
летиш в піднебіння*...
А далі, що ж буде далі??
не зараз, не думай про то,
Зупинись, поглянь в мої очі,
якщо тобі не всерівно.
Ми будемо разом чуєш!
незалежно чи дощ ,чи вітер
на душі сонце, тепло є куди подіти.
Лише надія помирає остання,
хоча й і її берегти потрібно негайно,
Без неї безодня, пустиня, самотність,
не можеш дійти до мети на схід сонця,
МИНУЛИМ ЖИТИ --- ЗУПИНИТИСЬ НА МІСЦІ
БІГТИ ВПЕРЕД --- ШАНС ПОМИЛИТИСЬ
*піднебіння--- умовний простір між небом і землею
