Квітує пишно вишня біля хати,
У тім чудовому та милому краю,
Життя мені дали де батько й мати,
Який так сильно, до нестями, я люблю...
Тут все мені по-іншому здається,
Таке просте, близьке, та рідне для душі,
То гай мені зозулею озветься,
То дзвінко закурличуть в небі журавлі...
Знайома мені кожна тут стежина,
З того дитинства босоногого мого.
І так прекрасна й мила кожна днина,
Коли щораз вертаюсь у своє село...
Тут розмаїття трав та запах хліба,
Гарячого іще, що вийняли з печі.
І сонце тут ляга за краєм неба,
І так яскраво світять зорі уночі...
Тут завжди дихаю на повні груди,
Вбираю в себе я усю оцю красу,
Поділля рідного, де гарні люди,
В душі якого я частиночку несу...
Люблю цей край, цю Малу Батьківщину,
Де Случ-ріка тече собі серед лугів.
І де б не був я - завжди сюди лину,
Мов птах із вирію до рідних берегів...
Квітує пишно вишня біля хати...
Мене до себе вона кличе знов і знов…
О, як не хочу звідси від`їзджати,
Бо тут земля моя, бо тут моя любов...
Анатолій Розумний
24.04.2017
