Стало жовкнуть листя, розпахтілись груші...
І жоржини засвітили світлофор.
Під вікном засохли чорнобривці, ружі.
Нахилилось сонце до земних простор.
Потонули ранки в киселях молочних.
Одягнули дітки светрики й штани.
Кличуть класи в школу до наук надточних.
Поспішають доні й мамині сини.
Золотоволоса з довгою косою,
Ходить осінь містом з пензликом в руці.
Умиває ранки срібною росою,
Укриває землю листям до весни.
і приємно читати 
