МІСЯЧНА СОНАТА
О, як літній вечір виграє місячну сонату?...
і князя місяця на білий вальс запросила ніч,
вдихаю, шаленію від пахощів аромату...
лину, у твої обійми... п'ю любов із твоїх віч.
Я пригортаю, тебе кохана ніжно до себе
у танці ,з тобою, як дві зорі - під сіянням зір...
прекрасна красуне -Мадонно зоряного неба!
моя жадана мріє, квітка едельвейс з синіх гір.
О загадкова зірко послухай: ,"як серце б'ється?"
Дай нехай погляну на твою божественну красу!
ти немов чистий струмочок ,що водограєм лл'ється-
черпаю насолоду кохання, як квітка росу.
О замріяна лебідко , дай свою руку мені!
я закружляю ,тебе у танці поведу у рай...
туди, де дзвенять чарівні мелодії чарівні,
заласкаю ніжними піснями, розвію твій жаль.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Ваша лірика кохання,Чайківчанко, під мелодію місячної сонати чарівна,дає невичерпну насолоду серцю!
