Безсоння
Вечір. Сонцем вже не пахне
Всюди спокій. Поміч
Ночі око в очах чахне,
Як гидка безпоміч.
Тихо. Морево докружне
Падає у безвість
Діло наше безоружне
Де? Незнаю. Невість.
Дуже хижо,
А чи якось?
Бо нема спокою.
Все у вир той у шалений
І з ніг головою.
Видно. Спокою небуде.
Це така простуда.
Куди ідем добрі люди?
Вже зійшла полуда?
В ніч. У безвість
У безодню.
А далі побачим,
Бо чогость то мої очі кажуть,
що поплачем.
Плачте димом. Плачте любі.
Вам лиш того треба.
Так щоб всі думки поснулі
Підійшли до неба
