Дивись! Вбачай це дерево життя
Із кроною незліченних заходів,
Із вічною рікою світу пам'яті,
Із променем усіх наших приходів.
Покрита крицею сонцекора
Виблискує, немов би наші сни,
І чорне золотиться наче барви,
Великої всесвітньої весни.
Древесні соки - все одно, що сльози,
Душа, немов у дзбані лепетить,
Уся душа - велике, мов би, древо
Перед яким уся Земля тремтить.
Дивись! Вбачай це дерево життя
Із кроною незліченних заходів,
Із вічною рікою світу пам'яті,
Із променем усіх наших приходів.
