НЕХРИСТ
Палкого почуття важке й крихке нидіння
Тримає серце ціпко в юдолі склепіння,
Що наче вишукане з пекла тихе тління
Бездумно поглина життя мого тяжіння…
Душа зліта… І справді, то не є видіння:
Він – нехрист! Вже здобув у володіння
Нестрим серцебиття, палке буття кипіння
Й опанував його, вкрав унікальне вміння…
Я ж знов сплітаю сцени мрійного цвітіння,
А час в свої все тягне, в епілог змертвіння.
Дзвенислава Гай-Нижник13 серпня 2018 р.
