А я в кишені приховаю літо,
Взимку щоб потроху діставати,
Мов бурштину, шліфовані краплини...
В його сяйві знову мандрувати.
Злітати в небеса в пісенній хвилі,
Щоб чути як серденько ще щемить,
Наповнене любов’ю, і в надії
Відкрилась для обіймів щастя мить...
Збувалися щоб потаємні мрії
В реальному житті та без прикрас,
Для Господа усі ми діти рідні
Й радіє він за кожного із нас.
@ГалинаРибачукПрач
