ЛИШЕ ТОБІ
Кричиш-благаєш: "Допоможіть!",
Коли життя вже суцільний shit.
З усіх боків, наче вороги,
Думки про чвари, гріхи й борги.
Послав би все це під три чорти!
Та це ж не вірш - не закреслити.
На власнім маєш нести горбі.
І все терпіти лише тобі.
А завтра, лихо, хоч геть гризи -
Все буде гірше у три рази!
Образи недругів, злі плітки,
Омани й в спину брудні плювки.
Усі ці люди, немов дурні, -
Вампіри, зомбі й перевертні.
"Почну війну з ними - й грець із тим,
Що ризик є вславитись ніким!
Почну війну! А чому б і ні?
Помру, якщо пощастить мені!"
Бо тут життя, що як не крути,
Погане й гірше нема куди.
В куток забийся і замовчи
Або щосили "MAYDAY!" кричи.
І може хтось та й почує крик -
Врятує, доки ти ще не зник.
І для тієї лише мети -
Щоб його якось віддячити,
Збагнеш, що все ж ще бажаєш жить
І що життя - не такий вже й shit.
А там, не дай Боже, пощастить
Відчути щастя хоча б на мить -
І вже не зможеш забути більш
Та й не зітреш, як невдалий вірш.
Без зла у серці тобі своїм
Не вберегти себе від обійм.
І не минути безхмарних днів,
Якщо терпіння роздушить гнів.
Любов, усмішки, дитячий сміх,
Безмежне щастя і радість втіх
Прийдуть на зміну твоїй журбі.
І всіх любити лише тобі!
