* * *
Згадай мене, як в небі сонце ясне
Й хмаринка в даль незвідану спішить.
Згадай й тоді, як день прожитий згасне
І в темнім небі зоря замерехтить.
Згадай мене, коли будеш щаслива,
Згадай, як біль у грудях защемить.
Коли в полях відколосила нива
І жайвір крильцями уже не тріпотить.
Згадай мене, як землю снігом вкриє
І лютий холод душу там скує.
Згадай й тоді, коли ще серце мріє
І щастя, що прийде, воно твоє.
Згадай мене, коли весна настане,
Весняним дощиком сніжинка та заплаче.
Й промінчик сонця у садок загляне
І після сну усе воскресне наче.
Згадай мене, не прошу й не благаю,
Перед любов’ю на коліна встану.
Усе життя тебе одну кохаю
Мов істину з небес оту останню.
15.08.2016(Михайло Чир)
