Ідуть останні з наших могікан
на небеса, у височінь, у вічність…
Чи вже і ти зібрався, друг „Лук’ян“,
невже спішиш туди, у потойбічність?!.
Зробив за свій багато довгий вік,
та скільки, брате, міг би ще зробити.
Благим ділам твоїм я втратив лік,
таким як ти – два віки треба жити!
Сумує Ненька літньої пори,
молюсь і я, прошу здоров’я в Бога.
Ти не сприймав нечесних правил гри,
з тобою в вічність ціла йде епоха…
З Вітчизною у серці все життя
і Акту незалежності ти автор.
Так хто ж заради Неньки майбуття
підхопить з рук твоїх синівських прапор?!
07.07.2018
Мало таких залишилося... 
