Ввірвався вітром у чарівність неба
Із мене вирвав пахощі отрути
Кохання лізе щастям аж під ребра
Не дозволяючи ні вмерти ні заснути
Що кожен день то все нові турботи
Що сонце в небі то твої вуста
Тебе впізнала. Я вже знаю хто ти
Коли ідеш то сльози ллють міста
Тобі зірки тобі вірші й кохання
Віддам усе що тільки заманеться
Мрію що скажеш "ти моя остання"
Байдужа я? Та ні.
Тобі здається