Чому все так складається зухвало?
Невже забракло того, що бувало?!
Поглянеш, не метелики кружляють - райські пташки,
А від думок отих наївних, лиш мурашки.
Як тільки вміла, чуєш, так тебе любила..
Здається, пробивались на світ крила.
Та доля гримала словами : «Обламаю,
коли ще ближче підведу тебе до краю!»
Наївності спокутала рубашка,
Скорилась своїй долі бідна пташка.
Лежить собі безкрила, марно тліє,
А сонце те жорстоке пече, гріє..
Любові хоч краплиночку відчути
І голос твій в останній раз почути..
Та марення приплили ще до ночі,
У мертві, такі гарні очі.
24 вересня 2015 (3:35 ночі)
Пи.си. ох, те перше кохання, будь воно не ладне.
і слово рубашка, радив би замінити - русизм, а так, вірш гарний!
Елль Небел відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Очі у мене Слава Богу не мертві)) часи змінюються) просто не так давно читала книгу одного львівського автора і там частенько зустрічала польські слова. Мені ж звичайно таке незручностей не принесло, тому що вільно говорю польською, а ось для подруги такі словечка принесли важкість для зрозуміння, тому дякую Вам за Ваші підказки і візит на мою сторінку)))