ВТРАЧЕНЕ ЩАСТЯ
Яка печаль, коли ти загубиш щастя?
А хтось, іде за тобою його віднайде...
на все у житті ,Божа воля і Божа ласка-
втрачене, ніколи ...ніхто тобі не поверне.
Із первоцвіту опадають роси , як сльози...
розлилися, синьою рікою в літо молоде,
верба розплела до води свої пишні коси...
і виглядає, як зійде сонечко в небо голубе.
Бережи квітку кохання, що цвіте весною...
лелій, у долонях прекрасний час золотий,
нехай твоє щастя світиться ясною зорею,
і душу звеселяє соловей голос дзвінкий.
Навесні ,верба закохалась у кучерявого клена,
коли від тепла танув сніг скресав лід зими...
лебедів кохання купала духмяна трава зелена,
і вигравали на скрипці пісню стрункі ясени.
Їх розвела доля, віти руки шумлять над водою...
розійшлися, навіки... назавжди дороги і стежки,
на небі, сяють ясні зорі зорять до них журбою-
і ведуть у спогадах, де цвітуть троянди весни.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2010 05 17
