Дитинство - наша широка доля. В усіх життя гуло.
Маревні ріки струменіли так лагідно свідомо.
Думки дітей відчували захист неба...Це все було.
І рідні береги, і гостинність батьківського дому.
Щасливий, хто благословився в пору славного труда.
В житті - цікавій книзі, де слово здатне оживити.
Росли міста, мости, і бачили правдивість ми суда.
Об*єкти стратегічні ніхто ніяк не міг купити.
Зросла би України міць, коли б не крали всі чини.
В державі, як у хижім світі обезцінено життя.
Поважчала земля: ростуть сміття, отрута, "вічні сни".
Тепер зневірений народ жахає зло і небуття.