В холодний вечір білу шаль накину,
І задивлюсь у темряву вікна,
Згашу останню тліючу жарину
Нема кохання. Я одним-одна.
Для нас любов горіла так спочатку,
Та гас печально пломінь у душі,
Лише жарина ця була на згадку,
Яку йдучи, чомусь ти залишив.
Ти так смітив словами запальними,
Я так злітала високо без крил,
Але тепер між нами стиглі зими,
І берегти вогонь не стало сил.
Мене ти звав єдиною своєю,
Твоє кохання – то була лиш гра,
Для тебе я хотіла буть зорею,
Тепер печалі ось прийшла пора…
