|
Переклад з Г. Тімофєєва.
На асфальт, паутинкою мічений,
На траву, що мов килим була,
Жінка - осінь, красою засвічена,
Плаття - лист у мовчанні зняла…
Жінка - осінь, красою засвічена,
Плаття - лист у мовчанні зняла…
Старий клен не бурчи,- рицар етики,
Вороняччя - мовчати!.. Давно вас молю.
Грішне тіло її обійму колись все - таки,
Бо цю осінь я вірно і ніжно люблю...
Осіння красуню,- ти гроно підв'ялене,-
Теплим літом не поєне- ти зелене й гірке...
Коли ж сонцем прогріте, любов'ю запалене,-
Мов вино у бокалі,- ти шипуче й п'янке...
Мов вино у бокалі,- ти шипуче й п'янке...
Я купався в волоссі, мов змолоду,
Пестив плечі красуні і млів,-
Бо - солодші ячмінного солоду
Від палких її пестощів - слів...
Бо - солодші ячмінного солоду
Від палких її пестощів - слів...
Та на часі - зима білокрила,-
Ти летиш у замжичену даль...
Зустріч буде,- бо надто вже мила
Та земля, де любов і печаль...
Осіння красунечко,- гроно підв'ялене,-
Теплим літом не поєне- ти зелене, гірке...
Коли ж сонцем прогріте, любов'ю запалене,-
Мов вино у бокалі,- ти шипуче й п'янке...
Мов вино у бокалі,- ти шипуче й п'янке...
Осіння красунечко,- гроно підв'ялене,-
Теплим літом не поєне- ти зелене, гірке...
Коли ж сонцем прогріте, любов'ю запалене,-
Мов вино у бокалі,- ти шипуче й п'янке...
Мов вино у бокалі,- ти шипуче й п'янке...
Оригінал.
Геннадий Тимофеев
ОСЕННЯЯ ЖЕНЩИНА
На асфальт,паутинкой расчерченный,
И на стебли примятой травы
Осень, словно красивая женщина,
Молча сбросила платье намокшей листвы.
Осень, словно красивая женщина,
Молча сбросила платье намокшей листвы.
Не кружись, вороньё оголтелое,
Не ворчи на меня, старый клён.
Всё равно обниму её грешное тело я
Потому, что давно в эту осень влюблён.
Осенняя женщина, как роза божественна,
Как лилия женственна, чиста и нежна.
Осенняя женщина светла и торжественна,
Хмельное блаженство в стакане вина.
Хмельное блаженство в стакане вина.
Я ласкал её дивные волосы,
Целовал плечи женщины той.
Те, что слаже ячменного колоса
И омыты росою святой.
Те, что слаже ячменного колоса
И омыты росою святой.
Вдруг она белокрылою птицей
Улетела в туманную даль,
Чтоб однажды туда возвратиться,
Где остались любовь да печаль...
Осенняя женщина, как роза божественна,
Как лилия женственна, чиста и нежна.
Осенняя женщина светла и торжественна,
Хмельное блаженство в стакане вина.
Хмельное блаженство в стакане вина.
Осенняя женщина, как роза божественна,
Как лилия женственна, чиста и нежна.
Осенняя женщина светла и торжественна,
Хмельное блаженство в стакане вина.
Хмельное блаженство в стакане вина.
ID:
788241
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.04.2018 08:17:39
© дата внесення змiн: 20.04.2018 08:17:39
автор: Янош Бусел
Вкажіть причину вашої скарги
|
Із пісні слова не викинеш!!!...Солод для пива з ячменю пророщують...Певно тут ця асоціація народилась... 
солод сладкий, как колос? - Хм...
