У високій траві,
Там, де тиша зелена гніздиться,
Де під сонцем дзвенить
Зачарована літа душа,
Бродить біла, як день,
Незагнуздана кобилиця
І за нею мале
Срібнобоке щасливе лоша.
В нього втіха одна -
Пощипати траву на роздоллі,
У блаженному сні
До солодкого вим'я дістать...
А коли мимо хат
Вони йтимуть до діжки з водою,
Світлі зграйки дітей
Будуть радісно їх зустрічать.